Що таке запас плавучості, як він забезпечується, чому надувні човни мають вищу непотоплюваність – про це йтиметься у цій статті.
Під плавучістю плавального засобу розуміють його здатність залишатися на плаву при заданому навантаженні. Ця здатність характеризується запасом плавучості, який виражається як відсоток об’єму водонепроникних відсіків вище ватерлінії до загального водонепроникного об’єму. Будь-яке порушення непроникності веде до зниження запасу плавучості.
Фізичний сенс запасу плавучості – це обсяг води, який судно може прийняти (при затопленні відсіків), залишаючись ще на плаву. Запас плавучості 50% означає, що водонепроникний обсяг вище ватерлінії дорівнює обсягу нижче за неї. Для надводних судів характерні запаси плавучості 50-60% і більше. Слід прагнути до досягнення максимального запасу плавучості під час будівництва плавзасобу.
Обсяг прийнятої води менший за запас плавучості судна.
Це коли обсяг прийнятої води дорівнює запасу плавучості судна. І тут вважається, що плавучість втрачена, тобто запас плавучості становить 0%. У цей момент плавзасіб занурюється по головну палубу і знаходиться в нестійкому стані, і будь-яка зовнішня дія може спричинити повне затоплення.
При прийомі обсягу води, більшого, ніж запас плавучості (або будь-якого вантажу, більшого за вагою) вважається, що судно отримує негативну плавучість. У цьому випадку воно не здатне плавати, а може лише тонути. Тому для судна встановлюється обов’язковий запас плавучості, який він повинен мати у неушкодженому стані для безпечного плавання.
Плавучість надувного човна досягається кількома чинниками.
Це насамперед дотримання параметра вантажопідйомності, встановленого для кожної конкретної моделі плавзасобу. Перевантаження човна, природно, призводить до зменшення запасу його плавучості аж до нейтральної та негативної плавучості, що рівносильно затопленню судна. Тому слід суворо дотримуватись номінальної вантажопідйомності.
Наступний фактор досягнення та збереження запасу плавучості – це забезпечення непроникності відсіків вище ватерлінії судна. Якщо цих відсіків більше одного і вони незалежні один від одного, то ймовірність затоплення човна знижується, а його непотоплюваність зростає.
Для максимальної непотоплюваності судна його герметичні відсіки слід заповнювати повітрям. Заповнення відсіків пінопластом чи піною небажано, оскільки ці речовини мають властивість вбирати воду, вони горючі. Також застосування піни усередині відсіків ускладнює пошук пробоїни.
Надувні човни ПВХ виробництва компанії “Колібрі” відрізняються високим запасом плавучості через свою невелику масу та завдяки наявності незалежних повітряних балонів, які є частиною корпусу човна. Втрата герметичності одним із балонів може призвести до зниження запасу плавучості, але не до затоплення човна. Тому надувні човни Колібрі, що мають до п’яти незалежних надувних балонів, є більш непотоплюваними та безпечними плавзасобами порівняно з традиційними човнами із жорстким моно-корпусом.
У разі пошкодження герметичності кількох балонів човна та зниження видимого запасу плавучості до нейтрального слід якнайшвидше пристати до берега та зайнятися ремонтом човна (рекомендуємо ознайомитись з нашою статтею “Ремонт надувного човна ПВХ”).
Хочемо також нагадати про необхідний аксесуар, який має позитивний запас плавучості – це страхувальний жилет Колібрі. Такий жилет має бути на кожному пасажирі човна ПВХ. Статтю про це можна прочитати на нашому сайті – “Безпека на воді: вибираємо страхувальний жилет“.