Що таке кілюватість

Кілюватість – це форма поперечного перерізу днища човна, що характеризується двогранним кутом між дотичною до днища та горизонтом. Цей кут проходить вздовж усього днища човна, і він може бути різним у різних його частинах (змінна кілюватість).

Говорячи простими словами, кілюватість показує, наскільки плоске або наскільки “гостре” дно вашого човна.

Слід вибрати човен з кілюватістю, яка підходить для певних умов його експлуатації – швидкісний режим, море чи річка, температура води тощо.

Значення кілюватості

Для маломірних суден значення кілюватості прийнято вимірювати на транці.

Кілюватість човна буває:

• Нульова (кут кілюватості на транці 0° – 5°);
• Мала (кут кілюватості на транці 5° – 10°);
• Помірна (кут кілюватості на транці 10° – 15°);
• Підвищена (кут кілюватості на транці 15° – 20°).

Кілеві човни Колібрі мають кілюватість на транці 11°.

Значення кута килюватості часто відрізняється від носа до корми судна – це і є змінна кілюватість. На носі кут максимальний, на мідлі він менший і на транці – ще менше.

Змінний кут кілюватості по-різному “працює” на різних швидкостях. На низькій швидкості таке судно використовує переваги малого кута килюватості (стійкість за рахунок великої площі контакту з поверхнею води), а в режимі глісади – переваги великого кута (висока швидкість, впевнена маневреність).

Як вибрати кілюватість для човна ПВХ

• Кілюватість корпусу пом’якшує силу ударів човна об воду під час руху на глісаді, так званий посадковий удар. Очевидно, що майже плоскодонне судно буде схильне до сильніших посадкових ударів, ніж судно з більш високою кілюватістю.
• Човни з підвищеною кілюватістю впевненіше маневрують на швидкості, в цьому випадку судно крениться у бік повороту. це знижує ризик випадіння людей та багажу за борт. Плоскодонні човни на повороті, навпаки, нахиляються у бік, протилежний повороту.
• Кілюваті човни мають більш високу швидкість у режимі глісади.
• Кілюваті човни мають більшу осадку у порівнянні з плоскодонними.
• Кілюваті човни мають низьку стійкість на малому ходу і на стоянці в порівнянні з плоскодонними суднами.
• Кілюватість днища також можна підбирати для прісної або морської води в акваторії, де використовується судно. Для щільнішої морської води краще вибрати судно зі значною кілюватістю, а для менш щільної прісної води – з невеликою.
• Судна з певним значенням кілюватості поводяться по-різному в холодній і теплій воді, це також слід врахувати при виборі кілюватості човна.
• Положення керманича в човнах з різною кілюватістю може як полегшити хід судна хвилями в режимі глісади, так і ускладнити його.
• Кілюватість човна залежить від довжини і ширини його корпусу, від того, де розташований центр ваги. Ширший човен може легше виходити на глісування, але він раніше почне розгойдуватися в поздовжньому напрямку порівняно з більш вузьким човном, навіть якщо у цих корпусів однакова кілюватість на транці. Вужчий човен зі значною кілюватістю на кормі ходить швидше і м’якше.

Вибирайте кілюватість вашого човна відповідно до ваших цілей, тому що просто немає ідеального кута кілюватості на всі випадки життя.

Класифікація прогулянкових суден за режимом руху

У різних режимах руху вплив гідродинамічних сил на корпус судна має різний характер, також по-різному змінюється його посадка. Відповідно, виділяють характерні режими руху маломірних суден поверхнею води:

• плавання (режим водозаміщення);
• перехідний режим;
• глісування.

Режим водозаміщення

Режим плавання спостерігається на невеликих швидкостях, коли судно, згідно із законом Архімеда, витісняє практично однаковий обсяг води на стоянці та під час руху. Іншими словами, при русі судно занурене у воду майже так само, як і непорушне. Сили виштовхування, що діють корпус судна, і гідродинамічні моменти цих сил можуть лише трохи змінити його диферент.

Тобто, для такого режиму плавання необхідно вибрати плоскодонний човен з нульовою або низькою кілюватістю. Він буде максимально стійкий на стоянці і на тихому ходу на веслах або під мотором невеликої потужності. Його осадка буде мінімальною, що є плюсом для руху мілководдям.

Перехідний режим руху

Судна для цього режиму руху займають проміжне місце між водозаміщуючими та глісуючими. Форми їх корпусів відрізняються гострими вилицевими обводами. Також існують варіанти крутовилицевих корпусів. Вилицева лінія помірної кривизни в міру наближення до корми занурюється у воду. Перерізи по шпангоутах мають помірну кілюватість.

Для такого режиму руху слід вибрати човен із помірною кілюватістю.

Глісуючий режим руху

Глісуючий режим руху – ковзання по воді під дією гідродинамічних сил. Для впевненого виходу на глісаду питоме навантаження (маса, віднесена до потужності) не перевищує 20-25 кг/к.с. При збільшенні кілюватості питоме навантаження зменшується, зростає комфортність ходу по хвилі – знижується сила посадкового удару.

Форми простих обводів корпусів глісуючих суден:

• плоско-кілюваті,
• увігнуто-кілюваті,
• опукло-кілюваті,
• плоскодонні.

Форми складних обводів корпусів глісуючих суден:

• катамаранні,
• тримаранні,
• інші.

Основна мета застосування складних обводів – підвищити швидкість на хвилі, підвищити мореплавність. Для надувних човнів застосування складних обводів, зазвичай, не актуально.

Для глісуючого режиму руху слід вибрати човен з помірною або високою кілюватістю. Він буде максимально маневреним, легко вийде на глісер і впевнено рухатиметься хвилями.