Мотори для надувних човнів є однією з найважливіших і дорогих комплектуючих. Надувний моторний човен важко уявити без мотора, тому вибирати мотор для човна ПВХ слід ретельно, обдумано і часто за допомогою порад фахівців в цій сфері. Різні мотори мають свої переваги й недоліки. Сперечатися, який мотор краще, не має сенсу, досить просто побачити, чим вони відрізняються, і дізнатися їх плюси і мінуси.
Мотори для човнів можна розділити на два великі види: електричні та бензинові (двигуни внутрішнього згоряння). Бензинові мотори, в свою чергу, бувають двотактними або чотиритактними, одноциліндровими або двоциліндровими, карбюраторними або інжекторними.
Це відносно недорогі мотори, їх маса невелика в порівнянні з чотиритактними. Максимальна швидкість і динаміка розгону краще у двотактних човнових моторів. Прийнято вважати, що в плані екологічності двотактні мотори мають більш брудний вихлоп – напевно, всі пам’ятають масляні плями на воді після проходу моторного човна. Це пояснюється тим, що в якості палива двотактний двигун використовує суміш бензину з мастилом, а так як мастило найчастіше згоряє не повністю, то продукти такого неповного згоряння викидаються через вихлоп у воду. Однак, в наші дні деякі брендові виробники човнових моторів значно знизили шкідливість викидів своїх двотактних моторів і впритул наблизилися до поняття “чистий вихлоп”.
У плані експлуатації і зберігання двотактний мотор більш зручний, тому що його можна нахиляти і перевертати, не побоюючись потрапляння мастила з картера в двигун, як це може статися у чотиритактного двигуна.
Двотактний двигун для човна підійде рибалкам і любителям водних походів, які за сезон відпрацьовують невелика кількість мотогодин, порядку 30-50.
Переваги двотактного мотора:
Недоліки двотактного мотора:
Такий мотор помітно дорожче двотактного. Чотиритактні мотори працюють тихіше двотактних, але це помітно тільки на малих і середніх обертах. Чотиритактні мотори мають мінімальну вібрацію. Конструктивно чотиритактний двигун складніше від двотактного, він складається з більшої кількості деталей, обслуговувати його складніше і дорожче. Прийнято вважати, що чотиритактні двигуни мають більший ресурс, тому що у них роздільна система використання масла і палива, що зменшує тертя і подовжує ресурс вузлів і агрегатів, але за останні роки оптимізація призвела до того, що масові двотактні човнові мотори за ресурсом не поступаються чотиритактним.
Такі човнові мотори більше підійдуть для частого і тривалого використання за сезон, для професійних цілей.
Переваги чотиритактного мотора:
Недоліки чотиритактного мотора:
Принципово відрізняється від бензинових моторів, живлення здійснюється від акумулятора, має дуже тихий хід, має невелику масу і габарити, простий в експлуатації і абсолютно екологічний. Швидкість таких моторів поки що істотно нижче, ніж у човнових двигунів внутрішнього згоряння і становить близько 8-10 км/год. Потужність – до 10 к.с. Запас ходу обмежений ємністю акумулятора, зазвичай електромотор здатний пропрацювати від 2 до 16 годин від одного повного заряду акумулятора, що залежить, звичайно, ще й від стилю їзди. З собою на борту корисно мати запасні акумулятори та зарядний пристрій, хоч і важко далеко від цивілізації знайти електричну розетку або генератор для підзарядки.
Електричний мотор підходить для невеликих рибальських човнів, каяків. Безшумність переміщення є великою перевагою на риболовлі. У цьому випадку ваш відпочинок на воді стане майже ідеальним.
Човнові бензинові мотори бувають двох типів – карбюраторні і інжекторні.
Дещо застаріла система, де карбюратор змішує рідке паливо з повітрям в оптимальній пропорції для приготування горючої суміші. Можливе ручне регулювання карбюратора. Витрата бензину в таких двигунах трохи вища, ніж в інжекторних. Такі мотори коштують дешевше, вони менш екологічні.
Більш досконала система вприску палива безпосередньо в циліндр або до впускного колектора; такі мотори відрізняються меншою витратою палива, коштують дорожче, їх розгін більш впевнений, управління ними комфортніше. Вихлоп не такий токсичний.
Є кілька способів запуску двигуна внутрішнього згоряння для човна:
При виборі мотора для надувного човна, в першу чергу, потрібно керуватися технічною документацією від виробника плавзасобу – кожен човен розрахований на використання мотора певної потужності (power limit), це залежить від розмірів і маси човна, форми її корпусу і транця.
Наприклад, легкі гребні човни з навісним транцем (серія “Стандарт”) розроблені з урахуванням використання на них моторів з потужністю 2,5 к.с. (1,8 кВт) до 3,5 к.с. (2,6 кВт).
Моторні човни зі стаціонарним транцем в залежності від моделі дозволяють застосовувати мотори від 3,5 к.с. (2,6 кВт) до 12 к.с. (8,8 кВт). Для більш просунутих серій надувних моторних човнів (серії “Лайт”, “Профі”) зазвичай віддають перевагу моторам з потужністю від 5 к.с. (3,7 кВт) до 20 к.с. (14,7 кВт). На топові моделі човнів (серії “SL”, “XL”) ставлять найбільш потужні мотори до 35 к.с. (25,8 кВт).
Електромотори зазвичай вибирають для невеликих човнів, де не критична швидкість, але важлива тиша переміщення і екологічність. У цьому випадку також слід врахувати можливість заміни або підзарядки акумуляторів і як наслідок, планувати тривалість водного походу.
1. Для електромоторів:
2. Для ДВЗ:
Управління двигуном. Двигун для човна керується або спеціальним важелем – румпелем, закріпленим безпосередньо на двигуні, коли керманич сидить на кормі, або дистанційно, коли керманич перебуває в носовій частині човна. Дистанційна система управління застосовується, коли довжина човна перевищує 3,5 метри. Така система управління надає керманичеві кращий огляд і більш комфортна.